ПКС – анатомічна щільна тканина, розташована всередині колінного суглоба між стегном і великогомілковою кісткою. Відповідає за стабілізацію гомілки, захист від зміщення. Працює зв’язка в парі із задньою аналогічною; однак, передня менш міцна, що призводить до частого травматизму. Розрив м’яза – дуже часте пошкодження. Як розпізнати травму, які варіанти відновлення активності порваних зв’язок рекомендує медицина – відповідь у статті.
Які дії призводять до пошкодження ПКС
Основною причиною пошкодження хрестоподібного м’яза є спортивні травми. Схильні до травмування частіше спортсмени, які займаються тенісом, гірськими лижами, футболом, боротьбою, де йде навантаження на зігнуті коліна. Залежно від ступеня травми ділять на три види:
- розтягнення – пошкодження м’яза незначне, зберігається здатність фіксувати суглоб;
- неповний розрив – розтягнення супроводжується частковим розпадом волокон;
- повний – сполучні волокна повністю відсутні.
Також розірватися зв’язковий апарат коліна може при падінні з висоти або ударах під час ДТП.
Як зрозуміти, що травмована передня зв’язка колінного суглоба
Факторів, які вказують, що сталася травма передньої хрестоподібної зв’язки коліна, кілька:
- поява хрускоту і різкого болю;
- обмеження або надмірна повороткість колінного суглоба;
- увесь час ниючий біль у суглобі;
- тривалий набряк коліна;
- нестійкість колінного суглоба;
- посилення больового синдрому;
- підвищення температури;
- раптове оніміння всієї ноги.
Під час відвідування медзакладу діагностика проводиться шляхом спеціальних прийомів і МРТ. На розрив вказує надмірне зміщення гомілки вперед.
Які методи лікування пропонуються пацієнтам із травмами ПКС
Якщо своєчасно не звернутися по медичну допомогу, травма передньої хрестоподібної зв’язки колінного суглоба призводить до остеоартрозу, стирання хрящової тканини, розривів менісків. Медицина пропонує два варіанти допомоги – консервативний і хірургічний.
Початкові лікувальні заходи спрямовані на відновлення функціональності суглоба консервативними способами. Вони включають:
- прийом протизапальних препаратів для зняття болю;
- використання кріокомпресора й обмеження навантажень на ногу;
- видалення пункцією крові (при її скупченні);
- фіксація коліна спеціальними бандажами;
- виконання вправ під керівництвом ерготерапевта.
Якщо після терапії рухливість колінного суглоба не відповідає потребам пацієнта у фізичній активності, здійснюється артроскопічна операція.
Артроскопія – сучасний і дієвий метод малоінвазивної хірургії з мінімальними ризиками. Проводиться втручання через невеликі розрізи. На місце розриву встановлюється трансплантати:
- синтетичні протези зв’язкової тканини;
- аутотрансплантати – із сухожиль надколінка, підколінних або чотириголового м’яза.
Плюси артроскопії:
- відсутність ускладнень після операції;
- мінімальний травматизм суглоба і шкірного покриву;
- швидке відновлення.
На другий день після операції пацієнти вже ходять.
Реабілітація та профілактика травми колінних суглобів
Реабілітація полягає в поступовому збільшенні навантаження, виконанні комплексів вправ ЛФК для розробки рухів коліна:
- через три тижні можна переходити на велотренажер;
- з четвертого – почати плавання;
- через чотири місяці рекомендується біг у спокійному темпі.
Повернення до повноцінних спортивних навантажень дозволяється через 6-8 місяців після лікування.
Після успішного закінчення реабілітаційного курсу не можна забувати про профілактичні заходи для зниження ризику повторного розриву передньої зв’язки. Правильно підібране спортивне взуття, тренування під грамотним контролем тренера, навчання техніки приземлення під час стрибків зведуть до мінімуму загрозу пошкодження колінних сухожиль. Головне – не зволікати! Що швидше людина звернеться по допомогу, то легше і швидше пройде лікування.
